Фонд «Академічна ініціатива» виступив спонсором конференції про спільне благо у відбудові України

Share

2–3 червня 2026 року в Києві відбулася науково-практична конференція «Спільне благо: цінності та смисли, навколо яких можлива відбудова України». Захід був організований громадською організацією «Софійське братство», а одним із ключових спонсорів заходу виступив благодійний фонд «Академічна ініціатива».

Перший день конференції мав більш академічний характер – на ньому виступили ряд науковців. Зокрема, професор Сергій Пролеєв звернувся до античного розуміння спільного блага у викладі Арістотеля та середньовічного у вченні Аквіната. Також професор Пролеєв поділився міркуваннями про природу істинного миру, який полягає не тільки у подоланні зовнішньої агресії, а й у розбудові соціального простору, вільного від внутрішніх проявів насильства.

Професор Михайло Бойченко присвятив свою доповідь питанню про загальнообов’язковий і нормативний характер спільного блага та гіднісний вимір соціального співжиття людей. На його думку, глибинний смисл сучасної російсько-української війни зберігається лише тоді, коли Україна не зраджує своїй демократичній ідентичності та європейському цивілізаційному вибору. Разом з тим проєкт спільного блага професора Бойченка передбачає виключення цілих прошарків українського суспільства, зокрема так званих ухилянтів. Саме це, на його переконання, має стати засадами «нової демократії» та «взірцем для інших країн світу».

Доктор Катерина Настояща на основі соціологічних даних акцентувала на проблемі несприйняття сучасним українським суспільством біженців і внутрішніх переселенців та формування у них комплексу провини. Також пані Настояща зрівняла й ототожнила Українську Православну Церкву в усіх аспектах своєї діяльності з РПЦ, попри незліченні заяви представників УПЦ про розірвання будь-яких адміністративних зв’язків із РПЦ. Це ставить під сумнів її бачення концепції спільного блага, яка за визначенням має бути інклюзивною та об’єднуючою.

Релігійна публіцистка Тетяна Деркач торкнулася болючих проблем державної корупції, безпринципності воєнкомів та впливу цих явищ на інституційний дизайн держави. Доповідачка не оминула увагою проблему співвідношення між державним примусом до виконання громадянином своїх обов’язків та ерозією легітимності самої державної влади. На переконання пані Деркач, радикалізація наявних проблем містить ризик призвести до соціальної ентропії та перетворитися на «ідеальний шторм» в державі та суспільстві.

На другий день конференція продовжила свою роботу у більш діалогічному форматі. Зокрема, відбулася глибока та відверта дискусійна панель за участю представників молодіжних і громадських організацій України. Зустріч об’єднала як молодих активістів, так і досвідчених експертів, релігійних діячів та фасилітаторів діалогу та стала майданчиком для розбору викликів воєнного сьогодення.