25 лютого 2026 року відбувся онлайн-семінар організований Євангелічними академіями Німеччини. Семінар був присвячений обговоренню Меморандуму Євангелічної Церкви Німеччини (ЄЦН) «Світ у безладі – справедливий мир у перспективі. Євангельська етика миру перед новими викликами». На запрошення організаторів на семінарі виступив Сергій Бортник, Голова БФ «Академічна ініціатива», який надав бачення цього документу з перспективи православного богослов’я.
Вказаний меморандум був опублікований в листопаді 2025 року та став свідченням про суттєві зсуви у позиції ЄЦН у розумінні теми війни і миру. Він замінив собою попередній Меморандум 2007 року, який мав назву «Жити в Божому мирі – дбати про справедливий мир» та мав суттєво більший нахил до пацифізму. Нинішній документ в значній мірі формувався через призму триваючої війни в Україні, яка ставить питання про необхідність адекватної відповіді на зовнішню військову агресію.
Основою виступу Сергія Бортника став аналіз відповідних глав документів Православних Церков, присвячених темі «війні та миру». Зокрема, це документ Вселенського патріархату «За життя світу. На шляху до соціального етосу Православної Церкви» 2020 року та документ Російської Православної Церкви «Основи соціальної концепції РПЦ» 2000 року.
На основі детального аналізу Сергій Бортник прийшов до таких висновків:
- Документи Православних Церков взагалі не вживають термін «справедливого миру». Для документу РПЦ важливими є роздуми про «справедливу війну», в той час як документ Вселенського патріархату ставиться до цього терміну досить скептично.
- Для обох документів Православних Церков характерним є певна відстороненість від світу з посиланням на значну кількість авторитетів з літургічної традиції та текстів отців Церкви (у документі «За життя світу») та великої кількості біблійних цитат («Основи соціальної концепції РПЦ»). Натомість документ ЄЦН всерйоз сприймає «реалії на землі» і прагне крім відповідної «настанови серця» накреслити шлях до «меж можливого» у ситуації реальної війни.
- В документі «Світ у безладі» принциповим є традиційно протестантське песимістичне бачення людської природи у її занепалому стані. Ця позиція має свої витоки у досвіді двох світових воєн та у лютеранському богослов’ї, що робить акцент на «владі гріха». З цієї перспективи не лише опоненти, але й кожна людина є «грішником, який потребує милості Божої». У такому випадку для досягнення миру потрібні одночасно сміливість та усвідомлення власної обмеженості.
- На відміну від цієї «песимістичної позиції» документ РПЦ є оптимістично налаштованим: тут є переконання у тому, що «ми володіємо моральною правдою», а Бог стоїть на нашій стороні. Звідси виникає прагнення нав’язати свою позицію решті світу, не цураючись методами насильства.
- На противагу йому меморандум «Світ у безладі» глибоко розробляє поняття права, яке дозволяє «деприватизувати насилля». У такому випадку і застосування насильства, і утвердження миру стають в значній степені прив’язаними до системи права. В результаті позиція Євангелічної Церкви пропонує важливий принцип самообмеження, коли людина залишається «залежною від Божого визвольного прощення».
