Грецький філософ Христос Яннарас (1935–2024) вважається одним із найбільш контроверсійних православних апологетів еллінської спадщини православного Сходу. Хтось вважає його творчий доробок взірцем інтелектуальної дерзновенності та самобутності, хтось – лише похідним і вторинним переспівом екзистенціальної філософії Мартіна Гайдеґґера (1889–1976) у православній тональності. В деяких рецензіях статей, опублікованих на нашому сайті, ми вже аналізували крайній антагонізм Яннараса по відношенню до історії західної думки. Але було би несправедливим оминути увагою ще один блискучий академічний текст на цю тему від д-ра Василіоса Макрідіса.
Стаття Макрідіса «“Варварський Захід”: форма православної християнської антизахідної критики» була опублікована 2014 року в збірнику «Східно-православні зустрічі між ідентичністю та інакшістю: цінності, саморефлексія, діалог». Ця розвідка заслуговує на увагу з декількох причин. У ній професор Ерфуртського університету (1) детально проаналізував процес історичної трансформації поняття «варварський», застосовуваного Яннарасом до опису християнського Заходу, (2) звернув увагу на радикальнішу риторику філософа в оригінальних грецьких виданнях, суттєво пом’якшену в англійських перекладах для західних читачів, (3) розібрав вплив Великого переселення народів на подальшу історію взаємин між християнським Сходом і Заходом, (4) підважив «антизахідну одержимість» і ексклюзивістське трактування Яннарасом греко-візантійської цивілізації, а також в цілому (5) переконливо спростував претензії Яннараса на об’єктивність та неупередженість у його погляді на західну культуру богословського і філософського мислення.
У своїй рецензії на статтю Василіоса Макрідіса прот. Андрій Шиманович окреслив та подеколи критично осмислив найважливіші ідеї автора. Огляд о. Андрія доступний за цим посиланням: https://www.academic-initiative.org.ua/wp-content/uploads/2025/12/13_Makrides_khrystyianstvo_i_varvarstvo.pdf
