1 грудня 2025 року відбулася інтелектуальна подія, важлива для православного богослов’я – онлайн-презентація монументального збірника «Путівник Вайлі Блеквел по соборності в сучасному православному християнстві» (The Wiley Blackwell Companion to Conciliarity in Modern Orthodox Christianity). Як випливає з назви книги, її наскрізною темою є православний феномен соборності, історія його генези та подальшої еволюції, богословське значення та досвід практичного застосування принципу соборності в житті православних спільнот. Опублікований збірник має непересічне значення, адже він заповнює давно існуючу лакуну в англомовній православній еклезіології.
Упорядниками книги стали три наукові співробітники Тартуського університету: доктор Ірина Пярт, докторант Андрій Шишков та доктор Елісон Колосова.
Книга містить 45 статей, які вкладаються в три загальні розділи:
- І. «Православна традиція соборності». Цей розділ містить лише три вступні статті, що стосуються соборного виміру життя древньої Церкви, чернечих спільнот та хорового співу. Значно більше уваги приділено всебічному аналізу переламних подій з модерної історії Церкви, як-от: реформи Петра І, Помісний собор 1917–1918 років та нещодавній Всеправославний собор на Криті 2016 року.
- ІІ. «Богословське бачення». В цьому сегменті книги автори дослідили зв’язок концепції соборності з мислителями-слов’янофілами ХІХ століття, з богослов’ям о. Сергія Булгакова, о. Миколая Афанасьєва, о. Думітру Станілое, митрополита Іоанна Зізіуласа, а також з актуальним екологічним порядком денним, місіонерською проблематикою, цариною політики та есхатологічним виміром.
- ІІІ. «Соборність на місцевому рівні». Тут зацікавлений читач знайде статті про впровадження принципу соборності у православних общинах Північної Америки, Західної Європи, Румунії, країн Африки та, що важливо, в українській православній традиції. Також цей розділ містить рефлексії авторів про соборність у диджиталізованому світі, в контексті екуменічних рухів та в середовищі молодіжних православних спільнот.
Концепт соборності окреслився в Православ’ї лише у другій половині ХІХ століття. Тому автори з особливою чутливістю поставилися до радикальної зміни геополітичного контексту православної думки протягом останніх 150 років – від імперської реальності до національних держав. Тому такі чинники, як руйнація чотирьох імперій внаслідок Першої світової війни, поширення православ’я на інші континенти та відцентрова міграція поставили перед Церквою нові гострі питання. Ключове з них – про те, яким має бути ставлення національних Церков до світської влади та авторитету Вселенського Патріарха.
У своєму виступі Андрій Шишков звернув увагу на пов’язаність концепту соборності з німецьким ідеалізмом та парадигмою романтизму. Також він запропонував свій погляд на здатність теорії та практики соборності дати достойну відповідь на виклики постмодернізму, який здійснив парадигмальний зсув у мисленні та радикальну фрагментацію й індивідуалізацію церковного життя.
Окрім редакторів збірника слово мали також безпосередні автори опублікованих статей. Пол Вальєр озвучив тезу про багатовимірність соборності та підкреслив важливість практичної імплементації теорії соборності в повсякденне життя Церкви. Він звернув увагу й на те, що фактична рецепція результатів Помісного собору 1917–1918 років розпочалася лише в пострадянську епоху, а тому ретельне осмислення соборних рішень лишається актуальним до сьогодні.
Пол Гаврилюк поділився особистими спогадами про важливі церковні зустрічі та зібрання, які стали емпіричними проявами соборності в житті Церкви. Водночас він наголосив на необхідності пам’ятати про подієву природу соборності, її процесуальність, а також критично оцінив радикальні антиієрархічні рухи, назвавши їх «постмодерністськими фантазіями».
Отець Ендрю Лаут у своєму стислому, але змістовному й мудрому слові надзвичайно влучно зауважив, що «соборність – це те, що означає по-справжньому належати один одному».
На запрошення організаторів зустрічі також виступив Сергій Бортник. У своїй промові він нагадав соціологічні показники щодо рівня релігійності українського населення. У цьому контексті він наголосив на ідеї «відповідальності мирян». Це християни, які підтримують свої парафії та свою Церкву в цілому в різних аспектах її існування – від фінансових внесків до інтересу до церковного вчення та відвідування богослужінь.
На 2026 рік на нашому сайті запланована детальна рецензія на цю фундаментальну колективну монографію.
Наразі є можливість ознайомитися зі змістом книги за цим посиланням: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/book/10.1002/9781394195855
