Назагал вважається, що Галичина – це регіон з переважною більшістю греко-католицьких парафій. І це дійсно так. Але державна статистика свідчить про те, що суттєва частина мережі «Православної Церкви України» теж знаходиться в цьому регіоні. Нещодавно Державна служба з етнополітики та свободи совісті оприлюднила нові статистичні дані на початок 2021 року. Які основні висновки можна з них зробити?
На сьогодні ПЦУ має в Галичині 2029 релігійних громад (28% від їх загального числа по Україні) та 1598 священнослужителів (відповідно майже 35%), що виділяє цей регіон з-поміж всіх інших. Українська Православна Церква має тут лише 199 громад та 274 священнослужителі.
Як відомо, Галичина стала форпостом розвитку автокефального православного руху ще на межі 1990-х років і залишається таким по сьогодні. На Тернопільщині ПЦУ за кількістю громад випереджає УПЦ в 6 разів, а на Львівщині та Івано-Франківщині – в 12-13 разів. В усіх інших областях країни ситуація суттєво інша – там Українська Православна Церква випереджає ПЦУ – за кількістю громад, а особливо за кількістю храмових споруд та священнослужителів.
Друга важлива група в аналізі співвідношення УПЦ та ПЦУ – це області, в яких хоча й зберігається перевага УПЦ, але вона не така суттєва – в 1,5-2,5 рази. Це Вінницька, Волинська, Рівненська та Хмельницька області. Саме в цих областях за три останні роки відбулось найбільше зростання парафій ПЦУ та одночасно зменшення парафій УПЦ. Ймовірно, православні віруючі саме цих областей найбільше піддались прагненню підтримати «помісну церкву України», якою себе позиціонує ПЦУ. І тому саме тут була найбільш суттєва частка «переходів» парафій, які відбувалися в більшості випадків у конфліктний спосіб.
В усіх інших областях України і до Томосу, і після нього УПЦ суттєво переважає над ПЦУ: наприклад, в 2-3 рази на Житомирщині та Кіровоградщині, в 3-4 рази на Дніпропетровщині та Полтавщині, в 4-6 разів на Чернігівщині та Одещині.
Важливе доповнення до статистики громад як юридичних осіб має статистика храмових споруд та священнослужителів. Вона свідчить про те, що в цілому по Україні ПЦУ суттєво відстає по пропорції храмів та священників до кількості офіційно існуючих громад. Якщо в середньому в ПЦУ забезпеченість храмами складає 74%, а священнослужителями – 64%, то в УПЦ відповідні показники становлять 91% та 85%.
В десяти областях в ПЦУ співвідношення кількості споруд до кількості релігійних організацій складає менше 2/3. Це Вінницька, Закарпатська, Запорізька, Луганська, Одеська, Полтавська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька та Чернігівська області. Найнижчі показники тут має Закарпатська область та Херсонська область – 37% та 39% відповідно. Така нестача храмів ймовірно свідчить про суттєву частку неіснуючих в реальності – «паперових» ‒ громад.
Така диспропорція, особливо між Галичиною, з однієї сторони, та півднем і сходом України, з іншої сторони, говорить про відмінності в релігійній ідентичності громадян України, що мають довгостроковий характер. А тому це мусило б підштовхувати державні органи України до більш збалансованої та продуманої політики в релігійній сфері.
Більш детальний аналіз даних Ви зможете знайти тут. До нього додаються чотири таблиці: статистика зміни кількості релігійних громад, храмових споруд та священнослужителів УПЦ та ПЦУ з 2018 по 2021 роки та зведена таблиця ситуації на 2021 рік.