Наприкінці грудня 2025 року вийшла книга ГО «Софійське братство» з текстами, які з квітня по жовтень поточного року в різних форматах були презентовані членами організації та запрошеними експертами для широкого суспільного обговорення. Книга має назву «Сучасне українське православ’я: руйнування міфів заради примирення православних в Україні та консолідації українського суспільства». Серед матеріалів є і кілька текстів Сергія Бортника.
Загалом авторами зібраних під однією палітуркою текстів є священнослужителі та миряни, що належать до УПЦ, ПЦУ та Вселенського Патріархату, українські науковці – філософи, богослови, релігієзнавці, історики, публічні інтелектуали, релігійні аналітики та громадські діячі. Серед них архімандрит Кирило Говорун, протоієрей Сергій Прокопчук, протоієрей Володимир Вакін, Юрій Чорноморець, Олександр Філоненко та багато інших.
В одному із опублікованих текстів архімандрит Кирило Говорун ділиться своїм баченням того, як саме нинішній політичний істеблішмент США сприймає релігійну ситуацію в Україні, та аналізує причини критичного ставлення православних церков Америки до ПЦУ та Томосу. Отець Кирило приходить до висновку: «Стратегічно для України зараз важливо було б підсилити діалог між ПЦУ та УПЦ. Тобто, шлях конфронтації, шлях відгородження одне від одного, яким йдуть і УПЦ, і ПЦУ, шлях власної виключності не є конструктивним, він є шкідливим для України, особливо зараз».
Тетяна Деркач звертає увагу не тільки на контекст російсько-української війни, через яку наразі «відбувається свідома взаємна делегітимізація – канонічна з боку УПЦ по відношенню до ПЦУ, та суспільна з боку ПЦУ по відношенню до УПЦ». Важливими є роздуми пані Деркач про небажання обох юрисдикцій вдаватися до чесного самоаналізу та самокритики, поєднане з палким прагненням обстоювати власну правоту ледь не як догматичну істину Церкви.
Сергій Бортник у своїх доповідях акцентує проблему викривленого в українських медіа світоглядного портрету пересічних парафіян УПЦ, які часто бувають змальовані як «поголовно фанатики російського світу, таємні диверсанти і тому подібне». На його думку, причини ускладненої комунікації між УПЦ та сучасним українським суспільством слід шукати не в медійній чи політичній, а радше у богословській площині, сприймаючи їх крізь призму класичної біблійної діалектики – Церква-світ, духовне-плотське. Зокрема, Сергій Бортник наголошує: «Якщо людина отримала в церкві досвід молитовного піднесення, доторкання до істини, перебування у благодаті, то її не так просто переконати в тому, що Церква, в якій вона отримала цей досвід, є ворожою для країни і повинна бути забороненою».
Загалом цю книгу можна вважати доволі вдалим проміжним підсумком численних і різнопланових заходів «Софійського братства», націлених на випрацювання інтелектуального ресурсу, завдяки якому плануються кроки убік подолання антагонізму між православними вірянами України та пошуки примирення в дусі християнської терпимості, милосердя та взаємного прощення.
Ознайомитися з книгою «Софійського братства» можна за цим посиланням: https://sofiyske-bratstvo.org/wp-content/uploads/2025/12/zbirka-publikacziyi-dopovidi-statti.pdf
