З 24 до 28 жовтня 2025 року в єгипетській долині Ваді-ель-Натрун відбулася Шоста всесвітня конференція Комісії «Віра та церковний устрій». Це досить непересічною подією, адже попередня конференція цієї комісії відбулася більше 30 років тому – у 1993 році. Нинішня конференція стала однією з найпомітніших міжнародних екуменічних подій 2025 року, зібравши близько чотирьох сотень богословів, церковних діячів та молодих екуменічних дослідників з усього світу.
Обрана тема цьогорічної конференції – «Куди тепер прямує видима єдність?» – окреслила головний фокус дискусій, наголошуючи на потребі у новому осмисленні шляхів до єдності християн, особливо в контексті 1700-ліття Нікейського собору. В межах п’ятиденної програми відбулися богословські обговорення, спільні молитви, презентації досліджень, робота тематичних секцій і знайомство з чернечою спадщиною регіону.
Організатором конференції виступила Комісія «Віра і церковний устрій» (Faith and Order) – один із найдавніших та найвпливовіших органів глобального екуменічного богословського руху, до якого залучені богослови з православних, католицьких, протестантських і п’ятидесятницьких церков. Примітно, що з 2023 року директором Комісії є сербський православний богослов доктор Андрей Йєфтіч.
Урочисте відкриття Шостої всесвітньої конференції 24 жовтня задало духовний і богословський тон, об’єднавши церковних лідерів, богословів і делегатів із різних конфесій навколо спільної мети. Центральним голосом став папа Коптської православної церкви Тавадрос II, який у своєму зверненні наголосив на значенні зустрічі як простору правди, смирення й відкритості, необхідних для будь-якого руху до видимої єдності.
Знайомство делегатів із коптським чернечим життям стало найсуттєвішим досвідом поза межами пленарних засідань. Візит у неділю 26 жовтня до давніх монастирів Ваді-ель-Натруна – колиски східного чернецтва – відкрив учасникам можливість побачити, як духовна спадщина пустелі продовжує формувати християнську ідентичність Єгипту.
Пленарне засідання «Церква у світі і для світу» відбулося у понеділок 27 жовтня. Воно зосередило увагу на тому, як Церква може залишатися вірною своїй богословській основі й водночас відповідати на гострі соціальні та гуманітарні виклики сучасності. Учасники обговорювали, як християнські спільноти здатні поєднувати внутрішню єдність із відповідальністю перед суспільством, у якому дедалі більше загострюються конфлікти, нерівність та культурні поділи.
Особливе місце в дискусії посіла доповідь Евангелоса Тіані, який розглянув взаємозалежність глобальних церковних криз. Аналізуючи вплив російсько-української війни на світове християнство, він показав, що події в Україні мають безпосереднє відлуння в Африці, де церковні розколи та геополітичні напруження нерідко посилюються зовнішніми чинниками.
Акценти пленарного засідання «Єдність – жива і видима?», що відбулося у вівторок 28 жовтня, були спрямовані на головне питання екуменічного руху: чи може єдність бути не лише духовною реальністю, а конкретно видимою формою церковного життя? Важливий концептуальний тон сесії задав митрополит Іов (Геча), котрий у своєму виступі наголосив, що екуменічний рух сьогодні потребує повернення до своєї первісної мети: не виробляти компромісні формули, а сприяти відновленню церковної єдності, що бере початок у євхаристійній природі Церкви та у досвіді першого тисячоліття.
Міркування групи богословів з різних регіонів і конфесій світу, що відбулися наприкінці конференції під заголовком «Жива видима єдність», стали кульмінаційним інтелектуальним підсумком усієї зустрічі. Розмова засвідчила зрілість екуменічного діалогу: попри відмінності у богословських акцентах, учасників єднало спільне переконання, що видима єдність у ХХІ столітті мусить мислитися не як повернення до одноманітності, а як відповідь на нові реалії – від міжконфесійних криз до геополітичних потрясінь, що безпосередньо впливають на життя церков.
Послання «Заклик до всіх християн», ухвалене в останній день зустрічі, звертається до широкої християнської спільноти. Це не лише богословська формула, а пастирський документ, який пропонує церквам та вірянам конкретну відповідь на питання «Де тепер видима єдність?». У ньому сформульовано заклик до оновлення християнського життя через спільну молитву, солідарність із тими, хто страждає, і практику справедливості та примирення.
В підсумках конференції наголошувалося: видима єдність народжується не лише у текстах, а у «практиці надії» – у конкретній солідарності з тими, хто страждає, у взаємній підтримці між церквами та у здатності говорити одним голосом перед обличчям глобальних криз. Для глибшого ознайомлення з матеріалами й перебігом конференції Ви можете подивитися розгорнутий опис на нашому сайті – https://www.academic-initiative.org.ua/wp-content/uploads/2025/11/konferentsia_Faith-and-order.pdf
