Чимала кількість сучасних дослідників зауважують, що протягом декількох попередніх десятиліть грецькій православній думці було властиве чорно-біле світосприйняття, сповнене радикального антизахідництва. Глибоко відрефлексоване, раціонально вивірене, майстерно подане богослов’я нерідко поступалося своїми позиціями і капітулювало перед плакатною етнотеологією, що здебільшого була сповнена радше шаблонних ідеологічних гасел, ніж когерентних і переконливих аргументів.
У своїй статті 2013 р. «Образ Заходу в сучасному грецькому богослов’ї», яка стала частиною колективної монографії, Пантеліс Калаїцидіс проаналізував ідейні засновки та форми зовнішнього прояву антагоністичного ставлення грецьких теологів ХХ ст. до західної інтелектуальної культури. У своїх наукових шуканнях дослідник звертається до спадщини двох видатних грецьких богословів.
Згідно з думкою Калаїцидіса, богослов’я ромейства о. Іоанна Романідіса – хрестоматійний приклад крайнього православного тріумфалізму, суттєво підживленого конспірологічними теоріями, концепціями про унікальність грецького етногенезу й націєтворення та демонізацією християнського Заходу. Також прикметно, наскільки байдуже й відсторонено о. Романідіс ставився до духовного досвіду святих, прославлених на східнослов’янських землях.
Інший православний мислитель із виразними антизахідницькими поглядами, Христос Яннарас, постає у розвідці д-ра Калаїцидіса як той, хто здійснив рух контроверсійною траєкторією від початкової екуменічної відкритості до оспівування винятковості грецької етнорелігійної ідентичності та викривальної риторики щодо варварської природи християнського Заходу.
Повний текст рецензії №8 прот. Андрія Шимановича, що містить огляд зазначеної статті Пантеліса Калаїцидіса, доступний за цим посиланням: