6 жовтня 2025 року у Сенатській залі Тартуського університету відбулася міжнародна конференція «Православ’я в імперському та постімперському контексті». Її організували спільно Тартуський університет (Естонія), Волоська академія богословських досліджень (Греція) та Православна церква Естонії.
Учасниками конференції стали провідні богослови, історики та дослідники з різних країн Європи – від Литви до Греції, від Франції до України. Така широка географія виявила глибинну спільність питань, перед якими стоїть православний світ: чи можливо поєднати вірність традиції з критичною свободою духу, коли сама традиція не раз служила мовою імперій.
Відкрив конференцію ректор Волоської академії Пантеліс Калаітцідіс, який у межах панельної дискусії «Богословські підвалини православ’я та імперської ідентичності» розгорнув тему візантійської політичної теології, повертаючись до витоків Нікейського символу віри. Він поставив питання, наскільки вірною духові Нікеї була імперська концепція царя як образу Христа, і як ця монархічна модель продовжує впливати на богословські уявлення. Його виступ став відповіддю сучасним намаганням відродити «священну імперію» під гаслами «російського світу».
Сестра Васса (Ларін) звернулася до питання імперської ностальгії в середовищі Російської православної церкви закордоном. Вона простежила, як досвід вигнання та втрати «великої батьківщини» перетворився у специфічну теологічну мову пам’яті, у якій туга за імперією змішується з почуттям духовної винятковості. Її аналіз висвітлив, що імперія продовжує жити не лише у політичних, але й у богословських уявленнях – як спроба сакралізувати минулу велич.
У своїй доповіді архімандрит Кирило (Говорун) розглянув, як православ’я може позбутися імперського мислення, що століттями визначало його відносини з владою. Він підкреслив, що «деімперіалізація Церкви» – це не політичне гасло, а духовний процес очищення від спокуси сили, у центрі якого стоїть свобода совісті й соборна відповідальність.
Конференція в Тарту стала не просто науковим зібранням, а інтелектуальною подією-сповіддю, у якій богослов’я, історія та політика зустрілися у пошуку нової мови для православ’я – мови свободи, покаяння й відкритого діалогу. Вона окреслила початок нового етапу осмислення: що означає бути православним після імперій.
На сайті нашого Фонду можна знайти розгорнуту версію новини про згадану конференцію:
