17 листопада 2023 року у Нью-Йорку відбулося засідання Ради Безпеки ООН, присвячене темі релігійної ситуації в Україні. Дане засідання було скликане за ініціативи Російської Федерації, а тому виступи представника РФ Василія Небензі, а також представника РПЦ Вахтанга Кіпшидзе зайняли суттєву частину часу даного засідання. Разом з тим під час засідання свою позицію висловили представники 14 країн, зокрема Великобританії та США.
Головним поштовхом для цього засідання стала ймовірна законодавча заборона Української Православної Церкви та її структур в Україні. Незважаючи на важливість теми, у своєму виступі представник Росії явно зневажливо висловлювався щодо української держави та її представників. Зокрема, він говорив про «київський режим», про «Київ та його західних кураторів», називав президента Зеленського «українським диктатором» та «новоявленим переслідувачем християн».
Представник РПЦ висловлювався більше по суті, говорячи про можливість «тотального знищення УПЦ», про необхідність «захисту простих віруючих від репресій» та про загальний принцип, що «не можна списувати репресії віруючих на війну».
Важливим на цьому засіданні був виступ представниці України, радниці Постійного представництва України при ООН Наталії Мудренко. Вона справедливо зауважила, що нинішня війна, ідеологічно підтримана вищим керівництвом РПЦ, нанесла і продовжує наносити значні руйнування храмам різних конфесій України. Пані Мудренко навела статистичні дані, що більше 500 релігійних об’єктів на території України пошкоджені, 100 з них повністю зруйновані. До цього можна додати, що відповідно до статистики приблизно половина із всіх пошкоджених та зруйнованих храмів відноситься саме до Української Православної Церкви.
У своєму поясненні щодо закону №8371, який умовно називають «про заборону УПЦ», представниця держави Україна вживала розпливчатий термін «афілійовані», що може використовуватися на шкоду міжконфесійному миру в Україні, а відповідно і на шкоду національній безпеці України.
Найбільш виваженою щодо релігійної ситуації в Україні була позиція пані Ілзе Брендс Керіс (Ilze Brands Kehris), помічниці Генерального секретаря ООН з прав людини. Зокрема, важливими у її виступі були наступні тези:
– зв’язки Української Православної Церкви з Московським Патріархатом є саме історичними (а не адміністративними).
– Є багато прикладів конфліктних випадків на рівні парафій (чітко відслідкованими були 16), коли реакція українських правоохоронних органів була неадекватною, коли вони не розслідували інциденти у достатній мірі та не вживали заходів для захисту членів Української Православної Церкви.
– Статистика, отримана від української влади свідчить, що кількість кримінальних справ щодо злочинів, відкритих проти кліриків УПЦ складає лише 1% від загальної кількості відкритих кримінальних справ щодо колаборації (68 з 6.600). Відповідно, серед священнослужителів УПЦ спроби колаборації не носять масового характеру, а тому не дають підстав для законодавчої заборони Української Православної Церкви як структури.
– Є значна кількість справ, в яких виявилася сумнівність щодо справедливості кримінального провадження. У цих випадках посадові особи від імені держави України діяли з порушенням законів і процедур, встановлених державою.
– Через прийняття закону №8371 «законодавчі зміни в Україні можуть вплинути на свободу віросповідання», а сукупний вплив дій Уряду проти УПЦ уже зараз є дискримінаційним.
– Нинішні спроби прийняття вказаного закону не є необхідними для захисту громадської безпеки, порядку, здоров’я або моралі, або фундаментальних прав і свобод інших.
Текст виступу пані Керіс можна знайти за посиланням https://www.ohchr.org/en/statements-and-speeches/2023/11/asg-brands-kehris-briefs-security-council-ukraine
