Ватикан знову ставить пересічних українців на один рівень з росіянами. Міркування про належне ставлення Церкви до війни

Share

7 квітня, в Страсну П’ятницю за григоріанським календарем, тема урівнення пересічних росіян та українців, які однаково страждають в ситуації російської агресії проти України, знову голосно прозвучала від очільників Ватиканської курії. Багато людей, в тому числі українських католиків, висловили незгоду з такою позицією свого керівництва чи навіть обурення нею.

Так само минулого 2022 року багато християн в Україні були здивовані чи ж навіть засмучені пропозицією Ватиканської курії щодо текстів, що мали читатися під час Хресної дороги. Тоді під час процесії на спогад про останню путь Ісуса Христа двоє жінок – російського та українського походження – разом несли хрест. Але планувалося навіть більше – зачитування ними спільної молитви. Через великий розголос у світі щодо зрівнювання цим жестом України як жертви агресії та Росії як країни-агресорки, автори відмінили зачитування текстів – жінки стояли мовчки, а текст бажаючі могли прочитати про себе.

На Страсну п’ятницю цього, 2023 року за григоріанським календарем відбулася аналогічна хресна хода. За повідомленнями ЗМІ, під час неї люди з різних частин світу розповідали про страждання, здебільшого обумовлені війною та терористичними атаками. На десятій стації (зупинці під час ходи) пролунали розповіді хлопчика з України та хлопчика з Росії. Хлопець з України розповів, як мусив тікати зі своїми родичами з палаючого війною Маріуполя, а хлопець з Росії розповів про те, як на війні загинув його старший брат та пропали без вісти його батько й дідусь.

У такий спосіб Ватикан свідомо наголошує на схожості страждань від цієї війни пересічних українців та росіян. В ще більшій мірі сьогодні це питання стосується і православних України: на наших очах відбувається переслідування і цькування Української Православної Церкви через позицію її очільників щодо триваючої війни, яка на думку зовнішніх спостерігачів залишається аморфною та неоднозначною.

І щодо позиції Ватикану, і щодо позиції УПЦ громадська думка України налаштована переважно дуже категорично та негаивно. А тому є потреба порозмірковувати над ставленням до війни в українському середовищі. На цю потребу відгукнувся часопис «Релігієзнавчі нариси», який опублікував два тексти: Володимира Буреги «Українська Православна Церква перед викликами війни» та Анатолія Бабинського «Позиція папи Франциска в контексті російської агресії».

Сергій Бортник як представник Духовної академії УПЦ, написав коментар до тексту Анатолія Бабинського. Його основна ідея полягала в тому, що лідери Церкви повинні мислити інакше, ніж державні чиновники, їхнє бачення має приймати до уваги конкретну особу, а не стосунки між державами.

Завдяки обговоренню цієї теми сторінки журналу стали майданчиком для обміну думками – на початкові тексти обох згаданих авторів були написані по декілька коментарів, після чого самі автори висловили свою реакцію на згадані коментарі. Вийшла цікава дискусія, опублікована  на шпальтах академічного журналу на тему ставлення Церкви до війни.