В кінці липня 2021 року соціологічна група «Рейтинг» провела опитування щодо настроїв населення України. В ньому (крім загальних настроїв та суто політичних і електоральних пріоритетів) були запропоновані два суттєві питання з духовно-релігійної сфери: про ставлення до надання Томосу для ПЦУ та про спадкоємство Київської Русі. Широкого розголосу отримали дані щодо переконання суттєвої частини населення України в тому, що «росіяни та українці – один народ, який належить до одного історичного та духовного простору» (41% опитуваних висловився «за»). Ми вирішили, що результати цього опитування варті більш ретельного дослідження та прийшли до деяких власних важливих висновків.
Аналіз даних можна найти на сторінці вказаної соціологічної групи – http://ratinggroup.ua/research/ukraine/obschestvenno-politicheskie_nastroeniya_naseleniya_23-25_iyulya_2021.html. Там розміщена і презентація даного дослідження з графіками та таблицями. Опитування проводилося телефоном 23-25 липня поточного року.
Що першим кидається в очі – це досить стабільне незадоволення населення загальним розвитком України. Ця цифра досить стабільна за винятком періодів до і після виборів: за часів президента Порошенка вона сягала 70-76%; за часів президента Зеленського ситуація дещо покращилася, але все одно становить 65-72%. Дані на 2021 рік показують незначне коливання між регіонами, але суттєву відмінність серед оцінок різних вікових категорій. Молодь суттєво оптимістичніша – позитивно оцінюють нинішню ситуацію 43% наймолодших респондентів (18-29 років), тоді як серед опитуваних від 40 років і старше лише 18-21% висловлюються позитивно.
Саме на цьому тлі цікаво розглянути ставлення до Томосу та питання правонаступництва Київської Русі. Опитування щодо томосу проводиться вже скоро три роки – з жовтня 2018 року. Воно показує досить стабільні настрої: підтримують надання Томосу 43-50%, не підтримують – 20-24%. Ті, хто залишились, діляться на «байдужих» та невпевнених (яким «важко відповісти»). Але показово, що за останній рік частка «байдужих» суттєво збільшилася – від 14% до 31%.
Якщо ж від загальних даних перейти до регіональних відмінностей, то тут очікувано можна побачити суттєві відмінності: найбільшу підтримку ідея надання Томосу знаходить на заході України (59%), а найменшу – на Сході (26%). Так само суттєвими є регіональні відмінності у ставленні до політичних партій, що опосередковано свідчить про політизацію питання автокефалії.
Схожою є відмінність у ставленні до надання Томосу і за конфесійною ознакою. Тут явно виділяються дві групи: з однієї сторони, це греко-католики (66%) та вірні ПЦУ (64%); з іншої сторони – всі інші, а це атеїсти (31%), «просто віруючі» (28%) та вірні УПЦ-МП – 25%. Якщо прийняти до уваги, що переважна більшість громад УГКЦ та ПЦУ знаходяться в західній Україні, а «просто віруючі» суттєво переважають на південному сході України, а тому у своїй більшості фактично відносяться до УПЦ, то конфесійні та регіональні відмінності стають суголосними між собою.
Повертаючись до даних опитування, слід зауважити важливі відмінності у вікових категоріях: підтримка надання Томосу поступово спадає зі зменшенням віку респондентів. Якщо у віковій категорії 50-59 років підтримка складає 55%, то серед наймолодших опитуваних (18-29 років) підтримка сягає лише 37%. З іншої сторони, зі зменшенням віку зменшується доля і тих, хто не підтримує надання Томосу. З цього випливає очікуваний результат: найбільшу групу серед молоді (18-29 років) складають ті, кому це питання «байдуже», а це 50% опитаних у цій віковій категорії.
Думаю, цілком дискусійним може бути зв’язок між питанням щодо Томосу з іншим важливим питанням опитування – «Яка з двох сучасних держав є спадкоємницею Київської Русі?» Але і тут варто придивитися до наведених даних. Протягом опитувань 2008-2021 років можна було спостерігати очевидну тенденцію до зростання кількості тих, хто відповідає «скоріше Україна» (зростання від 54% до 75%). Хоча варіант «жодна з них» обирало не так багато респондентів, серед них теж очевидне зростання – від 3% у 2008 р. до 9% у 2021 р. Відповідно, суттєво зменшилися дві інші групи – тих, хто не визначився («важко сказати» ‒ з 25% у 2008 р. до 8% у 2021 р.), та тих, хто віддають перевагу Росії (з 18% у 2008 р. до 8% у 2021 р.).
Цікаво, що у відповіді на питання про спадкоємство відмінності між віковими категоріями виявилися несуттєвими: «скоріше Україна» відповіли 77% наймолодших з опитуваних (18-29 р.) та 71% найстарші (60+р.).
Одночасно досить суттєвими виявилися регіональні відмінності – від 88% на заході до 54% на сході. Цікаво, що у всіх вікових групах кількість тих, хто дав інші відповіді, ділиться відносно пропорційно на три групи – тих, хто вважають, що «спадкоємицею є жодна з двох країн», тих, хто віддає перевагу Росії, та тих, кому «важко відповісти» (за принципом виключення це скоріше ті, хто схиляються до варіанту «обидві»). У наймолодшій віковій категорії (18-29 р.) це відповідно 10%, 7% та 6%, а у найстаршій відповідно 7%, 12% та 10%.
Останнє ключове питання – і саме воно отримало найбільший розголос – стосувалося ставлення до нещодавно озвученої тези Володимира Путіна про те, що «росіяни та українці – один народ, який належить до одного історичного і духовного простору». «Так» відповіло 41% респондентів, «ні» ‒ 55%.
Цілком очікувано, що відповіді суттєво відрізнялися за регіонами. Зокрема, «так» вважають 65% на сході та 22% на заході, з 36% у центрі України. Так само очікувані суттєві конфесійні відмінності: цю ідею підтримують 2/3 вірних УПЦ, але й майже 1/3 вірних ПЦУ. Найменшу підтримку ця ідея знаходить серед вірних УГКЦ – лише 10%.
Найцікавіше, що різниця у ставленні до цієї ідеї відносно невелика серед різних вікових груп населення – від 39% до 44%. Але найбільш вражаючим є саме те, що найбільша частка підтримки ідеї «єдності росіян та українців» (44%) – саме в наймолодшої частини суспільства – у молоді від 18 до 29 років.
Які ж висновки можна зробити з цього опитування? В трьох питаннях – щодо ставлення до надання Томосу про автокефалію, щодо спадкоємства Київської Русі та щодо єдності росіян та українців – схожою є одна тенденція, а саме регіональні та конфесійні відмінності.
З трьох лише питання спадкоємності задавалося протягом довшого часу – з 2008 року. Ймовірно, воно сприймалося респондентами дещо абстраговано і тому в загальному отримало в 2021 році 75% підтримки («скоріше Україна»). Разом з тим це питання спадкоємності від Київської Русі сприймається досить про-українськи на всій території України – навіть на сході «скоріше Україна» відповідають більше половини опитаних (54%).
Питання про томос отримало суттєво меншу підтримку: загалом по Україні його надання позитивно оцінюють лише 45%. На сході країни частка критиків томосу переважила частку тих, хто позитивно його сприймає (28% проти 26%), тоді як на Заході більшість сприйняла його позитивно (59% проти 15%).
Ще більше розділяє Україну питання про «один народ» з росіянами. Якщо на заході країни значна частина схиляється до відповіді «ні» (75% проти 22%), то на сході ситуація практично дзеркально протилежна (65% «так» проти «30% «ні»).
| Західна Україна | Західна Україна | Східна Україна | Східна Україна | |
| Ставлення до надання Томосу про автокефалію | «підтримують» ‒ 59% | «не підтри-мують» ‒ 15% | «підтримують» – 26% | «не підтри-мують» – 28% |
| Спадкоємцем Київської Русі є | «скоріше Україна» ‒ 88% | «скоріше Росія» ‒ 3% | «скоріше Україна» ‒ 54% | «скоріше Росія» ‒ 16% |
| «Українці та росіяни – один народ» | «так» ‒ 22% | «ні» ‒ 75% | «так» ‒ 65% | «ні» ‒ 30% |
Останнє важливе зауваження стосується молоді: вона більш оптимістична щодо ситуації в Україні в цілому, більше, ніж старші за віком, схильна сприймати себе з росіянами «одним народом», а в питанні томосу найчастіше висловлює байдужість.