28 травня 2026 року відбувся круглий стіл на тему «Чи є майбутнє у сьогоднішнього православного богослов’я?». Він став четвертим і останнім круглим столом із серії онлайн-зустрічей під загальною назвою «Час діяти», організованих Волоською академією богословських досліджень (Греція).
В обговоренні взяли участь учасники з Греції, США та Франції: професор Павло Гаврилюк (Університет св. Томи, м. Сент-Пол, шт. Міннесота, США; президент Міжнародної православної богословської асоціації IOTA); професор Мішель Ставру (декан Православного богословського інституту св. Сергія в Парижі); професор Хараламбос Вентіс (Афінський університет). У якості модератора дискусії традиційно виступив доктор Пантеліс Калаїцидіс – директор Волоської академії.
Перший спікер, професор Павло Гаврилюк, акцентував на важливості отримання церковною молоддю богословської освіти та на долучення її представників до соціального й просвітницького служіння в світі. Допомогти в цій роботі може інституційне оформлення молодіжного християнського активізму в малі або глобальні об’єднання, на кшталт очолюваної Павлом Гаврилюком Асоціації. Вчергове було звернено увагу і на спотворення православного вчення проводом РПЦ, що використовує риторику доби Хрестових походів, а також на некритичне прислуговування з боку РПЦ владним структурам РФ.
Наостанок Павло Гаврилюк висловив солідарність із пророчою думкою митрополита Калліста (Уера) про те, що ХХІ століття для Православної Церкви передусім стане добою пошуку нових відповідей на питання, що виникають у царині християнської антропології: контроверсійність взаємодії зі ШІ, гендерні питання та шляхи подолання екологічної кризи. Головна теза Павла Гаврилюка виглядає так: майбутнє православного богослов’я – в людях, інвестиціях в освіту молоді та наданні їм належної академічної свободи.
Професор Мішель Ставру зосередився на важливості реагувати на інтелектуальні виклики епохи постмодерну та підтримувати екуменічні ініціативи, які є не «розмиванням догматів», а братським християнським прагненням почути іншого. Також Мішель Ставру поділився своїм баченням проблеми скочування Помісних Церков у національний провінціалізм, коли вони замикаються в межах своїх держав і переймають на себе частину функцій міністерств іноземних справ або навіть міністерств оборони. Тож доповідач закликав до подальшого зміцнення православного універсалізму як багатообіцяючої альтернативи імперській та національній моделям Церкви, обидві з яких наразі слід визнати архаїчними. До того ж питання щодо першості Вселенського Патріарха, на думку Ставру, необхідно розглядати лише в категоріях милосердного служіння, а не вертикальної імперської влади.
Професор Хараламбос Вентіс у своїй доповіді закликав Церкву відмовитися від закоханості в минуле та відкритися для чесного діалогу з сучасною наукою, протиставляючи православну антропологію атеїстичному натуралізму. Посилаючись на смиренність справжньої науки, яка завжди залишає місце для сумнівів і шукає відповіді, які потенційно можуть підважити наявні теорії, Вентіс зазначив, що теологія повинна позбутися уявлень про свою самодостатність та прагнень відгородитися від вимог про підзвітність. Він також розкритикував використання релігії в політичних цілях та наголосив на необхідності віднайдення нових смислів у секулярному світі.
Нагадаємо, що в рамках ініціативи «Час діяти» цьогоріч було проведено чотири онлайн-обговорення:
1. Релігійність і хибне «Я» (21 січня),
2. Штучний інтелект і виклики для православної антропології (16 лютого),
3. Святість сьогодні (27 квітня),
4. Чи є майбутнє у сьогоднішнього православного богослов’я? (28 травня)
Проведена серія зустрічей наочно продемонструвала, що сучасна православна теологія прагне до живого й відкритого діалогу з викликами XXI століття. Загалом заходи охопили найважливіші вектори розвитку думки – від міждисциплінарного діалогу з психологією та цифровими технологіями до актуалізації традиційних концептів святості. Головним підсумком цих інтелектуальних дискусій став фокус на особистості людини, яка сьогодні опинилася на перетині технологічного прогресу та глибоких психологічних криз. Учасники обговорень наголосили, що майбутнє православної думки залежить передусім від її готовності до осмислення наукових здобутків, взаємодії з інформаційними технологіями та чутливості до пастирських викликів часу.
Академічні заходи у Волосі вкотре підтвердили статус Академії як одного з провідних майданчиків для осмислення найскладніших богословських питань сьогодення. Озвучені під час онлайн-дискусій висновки не лише збагатили академічний дискурс, а й накреслили практичні орієнтири для збереження людської ідентичності та християнської моралі в епоху нових глобальних трансформацій. Сформовані підходи та критерії мають всі шанси стати міцним підґрунтям для подальших пастирських, соціальних та екуменічних ініціатив Церкви.
Відеозапис про майбутнє православне богослов’я можна переглянути тут: https://www.youtube.com/watch?v=AJumZk3ibv4
Всі відеозаписи онлайн-обговорень із серії «Час діяти» можна переглянути на YouTube-каналі Волоської академії: https://www.youtube.com/@VolosAcademy/videos
