Історія рецепції спадщини Томи Аквінського в православному богослов’ї протягом останніх семи століть була контроверсійною, коливаючись від стриманого засвоєння до радикального відторгнення. У ХХ столітті на тлі бурхливих соціально-політичних катаклізмів християнський Схід значною мірою перейнявся духом підозри до Заходу, уособленням якого став томістичний синтез. Полеміка набула неабиякого розмаху: мали місце як безкомпромісна критика системи Аквіната у працях прот. Сергія Булгакова та Володимира Лоського, так і небезрезультатні спроби прот. Георгія Флоровського віднайти містично-апофатичний вимір томізму.
Вагомим кроком на шляху подолання застарілих уявлень про цінність Томи для православ’я стала стаття знаного патролога Маркуса Плестеда «Православне сприйняття Аквіната у ХХ столітті», яка увійшла до фундаментального «Оксфордського довідника з рецепції Аквіната». У цій розвідці дослідник запропонував стислий, але детальний аналіз суперечливої рецепції томізму православними богословами минулого століття. Особливу цінність праці Плестеда становить висвітлення позитивних православних реакцій на томізм, зокрема з боку грецького мислителя Стеліоса Рамфоса, який закликає Схід переглянути безальтернативну ідейну монополію неопаламізму та повернутися до серйозного діалогу з найкращими здобутками високої схоластики.
Протоієрей Андрій Шиманович у своїй аналітичній рецензії на статтю М. Плестеда висвітлив головні тези англо-американського патролога та актуалізував їх у контексті завдань, що стоять перед православною думкою XXI століття. Огляд о. Андрія фокусується на необхідності подолання стереотипів православного антивестернізму і закликає до неупередженого інтелектуального оцінювання спадщини та методології Томи.
Ознайомитися з повним текстом рецензії можна за цим посиланням: https://www.academic-initiative.org.ua/wp-content/uploads/2026/06/17-Plested-pid-znakom-pidozry.pdf
