Центр Берклі: Україна шукає баланс між вимогами безпеки та релігійною свободою

Share

У травні 2026 року Центр релігії, миру та міжнародних справ Берклі опублікував аналітичний документ «Релігія та російсько-українська війна: огляд». Дослідження було підготовлене як частина ширшого проєкту Джорджтаунського університету «Геополітика релігійної м’якої сили». Авторами цього документу стали дослідники з України – співзасновники спільноти «Діалог у дії» (https://www.dialogueinaction.com.ua/) Денис Брильов та Тетяна Калениченко, а також старший науковий співробітник Центру Берклі Пітер Мандавіль.

Науковці справедливо зауважують, що з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну одним із маркерів загострення в релігійному полі України стало стрімке посилення протистояння між ПЦУ та УПЦ: «Публічна стигматизація УПЦ з боку представників ПЦУ, політичних діячів та певних частин суспільства сприяла зниженню довіри до релігійних інституцій, а в деяких випадках – і поширенню занепокоєння щодо соціальної згуртованості» (с. 2).

Водночас автори додають, що подальша соціальна маргіналізація УПЦ та ймовірне зняття її парафій з офіційної державної реєстрації можуть посприяти використанню цих кейсів пропагандою РФ, спрямованою на підрив внутрішньої згуртованості українського суспільства та на зображення дій українського уряду щодо УПЦ як порушення релігійної свободи.

У документі акцентовано на важливій ролі українських церков під час Помаранчевої революції (2004) та протестів на Євромайдані (2013–2014), «однак на практиці релігійні питання є надзвичайно політизованими, особливо що стосується православ’я» (с. 3).

Дослідження також містить інформацію про такі аспекти:

  • Російські медіа та РПЦ подають війну в сакралізованому контексті, а саме як нібито «священну боротьбу».
  • Релігійна ідентичність росіян зливається з державоцентричними та етнонаціональними ідеологічними наративами.
  • Адміністративне відділення УПЦ від РПЦ у 2022 році зі збереженням їхнього канонічного зв’язку донині лишається спірним і часто дебатованим питанням.
  • Серед ієрархів, духовенства та парафіян УПЦ переважає внутрішня ідейна неоднорідність.
  • Щодо закону № 3894-IX «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», ухваленого у серпні 2024 року Верховною Радою України стверджується, що «цей закон посилив дискусію в Україні щодо балансу між імперативами безпеки та релігійною свободою, а також привернув пильну увагу міжнародних спостерігачів, стурбованих прецедентом, пропорційністю та дотриманням належних правових процедур» (с. 5).

Адресатами дослідження є представники влади, релігійні аналітики, медіаексперти, релігієзнавці, богослови та всі зацікавлені у глибшому вивченні релігійного аспекту російсько-української війни.

Повний текст документа англійською мовою можна знайти на сайті нашого Фонду «Академічна ініціатива» (https://www.academic-initiative.org.ua/wp-content/uploads/2026/05/Berkley.pdf).